Галас задовго до прем’єри фільму «Аватар» свідчив про те, що нічого особливого від нього чекати не слід: чергова стрічка, що з’їла величезний бюджет і народила мишу. Але все виявилося складніше. При тому, що стрічка —  не шедевр, і, здається, навіть не претендендує на це, але в ній є щось глибоке та справжнє, що дуже складно описати. До фільму можна застосувати термін «пост-актуальний», але при цьому він все ж неймовірно своєчасний. Своєчасний — по відношенню до змінених реалій, що завдячують новій адміністрації у наймогутнішій державі світу. Тут варто навести чиюсь дуже влучну фразу про Обаму, який сприймає іншу частину світу такою, як вона є, а не такою, як вона могла би бути.

(Як свого часу європейська література зробили величезний внесок у осмислення феномену нацизму, німецькі письменники писали твори, які можна охарактеризувати єдиним словом «вибачення». Так само і Камерон, від імені своєї країни просить пробачення за війни, які розв’язала його країна за останні десятиріччя  Масштаб хай би там що, звичайно не той, але нове століття, нові герої.)

Фільм Камерона є філософсько-екшенівським підтвердженням даній тезі. Стрічка, власне, про те як негарно приходити у чужий монастир зі своїми ракетами. Тим більше, якщо цей «монастир» знаходиться в іншій галактиці, якраз на родовищах дуже цінної речовини. Настільки цінної, що люди відрядили на цю планету цілу експедицію, що складалася з горстки науковців та цілої армії військових. Звичайно, у всіх свої методи та свої інтереси. Перші вивчають надзвичайну, з наукової точки зору планету. Другі просто хочуть виконати завдання за будь яку ціну, оскільки «подорож» має окупитися, і навіть добре, якщо при цьому буде можливість  здобути тріумфальну перемогу у війні Ракет проти Стріл. Погані кварталі звіти гірші за погана пресу. Крутитися між двох світів намагається головний герой, який має два життя та два тіла, мiж якими він переключається засинаючи. Одне підкоряється військовій присязі та людській ідентичності, друге — почуттям та гармонії з природою.

Дистанція стрічки — чимала: 2 години 40 хвилин. Причому, півтори години, за які закінчується більшість продуктів Голівуду йде планомірна підготовка до справжнього розгортання сюжету, після якого вже не дивишся на годинник.

Звичайно, для американського кінофільму не стоїть питання про переможця битви між добром та злом. Але еволюція поняття «добро» у інтерпретації Камерона викликає повагу. Касові збори «Аватара» у США будуть індикатором того, чи готове американське суспільство по іншому дивитися на себе та на світ.